«Засуньте Тимошенко подалі». Нові деталі «української справи» Пола Манафорта

Сьогодні розпочинаються судові слухання у скандальній справі справи американського лобіста Януковича.

У вівторок, 31 липня, Пол Манафорт, колишній керівник передвиборчого штабу Дональда Трампа, має постати перед судом. Це – перший процес в межах так званого «Рашагейту» – великого розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера щодо втручання Росії в американські президентські вибори. Втім в цьому конкретному випадку йдеться не про справи Трампа. Манафорта звинувачують в незаконних гешефтах з колишнім українським президентом-втікачем Віктором Януковичем та в фінансових махінаціях. Лобізм як такий не вважається в Америці злочином, але колишнього помічника Дональда Трампа звинувачують у незаконній лобістській діяльності – в приховуванні прибутків від неї та в «чорних» платіжних схемах.

 

Cудові слухання мали початися вже тиждень тому, минулого понеділка. Пол Манафорт з‘явився до зали суду в місті Александрія, штат Вірджинія, в зеленому тюремному комбінезоні, аби… попросити суддю про перенесення процесу. Суддя Елліс вилаяв звинувачованого за «вбрання, що не пасує», зобов‘язав його вдягти наступного разу костюм, але дозволив перенести початок засідання на тиждень, підкресливши, щоправда, що більш затягувати справу не дозволить. «Я не допущу, щоб цей процес перетворився на нескінченний. Зрештою, я працюю не в театрі», – гримнув служитель Феміди.

Суд «про Україну» – небезпека для Трампа?

На цей суд американське суспільство очікує з величезним інтересом, позаяк це – перший процес, який має відбутися за матеріалами скандального слідства спецпрокурора Роберта Мюллера у справі про розслідування втручання Росії в американські вибори 2016 року. Мюллер має встановити, чи мало таке втручання місце, якщо так – в якому обсязі це відбувалося й чи справді допомогло Дональду Трампу стати президентом.

До слова, склад присяжних має ледь не вирішальну роль для рішення у «справі Манафорта». Так, захисники Манафорта, звісно, хочуть, щоб серед присяжних було побільше прихильників Трампа. Прокурори хочуть присяжних-опонентів нинішнього президента США. «Хоча, звісно, кожна сторона скаже, що вони просто хочуть «чесних» присяжних», — зазначає CNN.

Перше зі звинувачень, як зазначалось, не має прямого зв‘язку з передвиборчою кампанією Трампа: гешефти Манафорта з «регіоналами» та Януковичем почалися задовго до того, як Республіканська партія США висунула Трампа своїм кандидатом. Тим не менш, цей процес все ж таки розглядається як частина «Рашагейту», тому що він може довести, що члени команди Трампа (зокрема, Пол Манафорт та Рік Гейтс) мають давні, ще «довиборчі» зв‘язки з Кремлем та «піарили» Януковича в інтересах Москви.


Додамо, у вересні в Вашингтоні має розпочатися другий процес проти Манафорта –також за звинуваченням в незаконній лобістській діяльності та «відмиванні» великих сум. Та цього разу справа матиме зв’язок з роботою Манафорта на Трампа. Американський журнал Politico описує фабулу справи так: Манафорт для  «внутрішніх» цілей отримав $16 млн кредиту від Chicago Federal Saving Bank, керівник якого Стівен Кальк був одним із економічних радників Дональда Трампа та мав отримати за його президентства високу посаду в Пентагоні. Виходячи з того, що Кальк «потурбувався» про 16 млн, за які, як вважає команда Мюллера, мав стати при президенті Трампові пентагонівським високопосадовцем, звинувачення вважає, що мала місце змова між ним та Манафортом з метою незаконного фінансування президентської кампанії Трампа.

Сам Трамп ще в жовтні минулого року заявив, що не бачить жодної небезпеки для себе: «Вибачте, але це все відбулося за кілька років  до того, як Пол Манафорт став членом кампанії Трампа. Чому ви не звертаєте увагу на брехуху Гілларі (Клінтон – ред.) та демократів?» –  таким був його допис у Twitter з цього приводу. Особистий адвокат Трампа, екс-мер Нью-Йорка Рудольф Джуліані також запевнив на початку процесу, що не бачить жодної підстави для хвилювань.

Втім оглядачі все ж таки вбачають можливу небезпеку для президента. Наприклад, якщо його колишній шеф передвиборчого штабу вирішить обміняти таємниці передвиборчої кампанії Трампа на пом‘якшення вироку «за Україну». Або, якщо суд встановить, що за «політичною допомогою» Януковичу та «виборчою допомогою» Трампу стоять одні й ті самі люди – а саме, кремлівський кооператив «Озеро», оточення Путіна. Недарма ж ще в 2010 році російський олігарх Олег Дерипаска переказав Манафортові $10 млн. Про це, зокрема, пише видання Washington Post. Воно зазначає, що під час президентських перегонів Манафорт пропонував Дерипасці надсилати інформацію про приватне листування штабу Трампа, хоч сам Дерипаска це заперечує.

«Габсбургзька група» – в повному складі?

Однак поки команда Трампа намагається оцінити ступінь небезпеки для себе та для свого шефа, «український» процес у Вірджинії може стати для Пола Манафорта справжнім лихом. Спецпрокурор Мюллер заявив, що Манафорт заробив понад $60 млн за роботу політичного консультанта в Україні. Співробітник та найближчий партнер Манафорта Рік Гейтс у лютому вже встиг зізнатися у цілій низці злочинів та заявив, що співпрацюватиме з групою спецпрокурора Мюллера в обмін на пом‘якшення вироку. Тепер Мюллер заявив ще п‘ятьох нових свідків, які мають отримати імунітет в обмін на свої свідчення проти Манафорта та Януковича.

Натомість, захист Пола Манафорта висунув вимогу про відведення десятків доказів, зібраних Мюллером, через «неважливість», а також через «можливу упередженість проти підзахисного». Загалом, його адвокати вимагають вилучити зі справи 51 елемент доказової бази – всього 474 сторінки, які, як зазначається в поданні, «є невідповідними, упередженими та такими, які невиправдано забирають час». До переліку «неважливих» потрапив також відомий меморандум, який називається Hapsburg – Update від 21 лютого 2013 року.

Hapsburg – так Роберт Мюллер, нагадаємо, назвав групу колишніх європейських політиків та високопосадовців, які незаконно працювали в 2012-2013 роках лобістами Віктора Януковича. Керував ними «політик А» – екс-канцлер Австрії Альфред Гузенбауер (раніше у виконанні цієї функції підозрювали колишнього канцлера Німеччини Ґерхарда Шредера, але тепер особистість «шефа» вже відома точно). «В 2012 та 2013 роках Манафорт використав принаймні чотири банківські рахунки в офшорних країнах, аби переказати більш ніж 2 млн євро групі колишніх політиків»  – записано в останній версії звинувачення, яке Мюллер подав до суду 8 червня 2016 року. Ці політики, серед яких – екс-президент Польщі Олександр Квасьнєвський та колишній голова Єврокомісії Романо Проді, займались не стільки «поліпшенням іміджу України в Європі», скільки відбілюванням особистого реноме Януковича та критикою його українських супротивників – зокрема, Юлії Тимошенко.

В одному з оприлюднених Мюллером меморандумів Пол Манафорт писав Януковичу, який був тоді президентом України: «За останні вісім місяців «Габсбурзька група» була надзвичайно активною в справі форсування позитивних повідомлень щодо українського уряду». «Окрім офіційних заходів ця команда стала також цінним джерелом неофіційної інформації щодо ставлення та намірів Єврокомісії» щодо Януковича та його уряду – записано далі в меморандумі. Тобто, ця сама «Габсбурзька група», виходить, не лише прославляла Віктора Федоровича відкрито, а й просто шпигувала в Брюсселі на його користь.

Конкретно, «Габсбурзька група» встановлювала «неофіційні» контакти з європейськими високопосадовцями, яких втягувала в свою орбіту: за даними Мюллера, підхід агенти Януковича шукали до тодішнього голови Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозо та верховної представниці ЄС з питань закордонних справ та політики безпеки Кетрін Ештон.

Але «Габсбурги» полювали не лише на представників Єврокомісії. В наданих Робертом Мюллером документах є дані про численні неофіційні контакти з діючим на той момент прем‘єр-міністром Італії Маріо Монті, з тогочасним президентом Франції Франсуа Олландом, з представниками Міжнародного валютного фонду (МВФ) й особливо з тодішнім президентом Європарламенту  Мартіном Шульцем. «Ми також дізналися, про що говорила JT (так в меморандумі позначалася Юлія Тимошенко – ред.) у приватних розмовах з провідними європейськими політиками. Це – успіх «габсбурзької мережі» — інформував Манафорт свого київського замовника. Окрім того, він підкреслював, що слід звинувачувати українських опозиціонерів в усіх можливих гріхах, зокрема в антисемітизмі. Це, мовляв, дуже сильно впливає на західну публіку. Так, в судових документах цитується лист Манафорта до Януковича, в якому він повідомляє: «ми активно розвивали концепцію антисемітизму, як частини опозиції. Це було ключовою частиною нашої вашингтонської стратегії».

«Габсбурзька група» та її місія

За даними Роберта Мюллера, Манафорт, на замовлення Януковича, у той період приділяв багато уваги темі Тимошенко. Наприклад, під час конференції в Парижі, яку «Габсбурзька група» організувала в листопаді 2012 року і в якій брали участь Альфред Гузенбауер та Олександр Квасневський, спікери отримали пряму вказівку «засунути Тимошенко подалі». Про це йдеться в оприлюднених документах. «Щоразу, коли ми засуваємо JT подалі на другий план, ми досягаємо прогресу та демонструємо Заходу, що в Україні відбуваються позитивні зміни», – пояснюється у темнику, який є у розпорядженні американських прокурорів. Сам Гузенбауер заявив тоді для преси, що було б неправильно оцінювати ситуацію в Україні виключно через призму «справи Тимошенко». Тижневик The Ukrainian Week одразу після конференції припустив, що Гузенбауер є лобістом Партії регіонів Януковича. Сьогодні зрозуміло, що журналісти не помилились.

А от сам Гузенбауер продовжує заперечувати свою участь в незаконному лобізмі на користь Януковича та за завданням Манафорта. Він стверджує, що намагався «зі своїми друзями» наблизити в 2012 та 2013 році Україну до Європи і що робив він це за покликом душі, а не за гроші. Щоправда, нещодавно він все ж таки визнав, що отримував платню за свій «поклик душі», але все ретельно записав у своїй декларації про доходи. Про «Габсбурзьку групу» він, мовляв, нічого не знає (так Гузенбауер стверджує в своєму інтерв‘ю інформаційній агенції APA).

Чи вдасться Альфреду Гузенбауеру та іншим європейським «друзям Януковича» відхреститися від звинувачень – невідомо. Принаймні, в Європі проти них досі не було проведено жодного судового процесу. А от Манафорту, здається, викрутитися вже складніше. «Українські контакти» невпинно тягнуть його на дно.

Джерело: https://glavcom.ua/