Путін – отруйний гриб: 100-річний ветеран порівняв Другу світову із АТО

10 травня свій 100-й день народження відзначив учасник Другої світової війни, капітан 1 рангу морської піхоти ВМФ СРСР, майстер спорту СРСР, Іван Оникійович Залужний. Людина, якій довелося на превеликий жаль пережити власного онука – 23-річний Іван Гутник-Залужний загинув у зоні АТО у серпні 2014-го.

Тепер над його ліжком завжди висить портрет покійного Вані, а в думках чітке розуміння, що війна досі не закінчена. Головним чином тому, що декому вона вигідна.

Прощання з онуком та почуття провини

Ваня був справжньою гордістю дідуся – зразковий хлопець, не курив, не зловживав алкоголем і головне: жодного разу не образив інших. Та жорстокі бої на Сході багато кому не лишили шансу на виживання. Прощався із рідною людиною і Іван Олексійович. Одразу після цього вбитому горем чоловікові почали надходити сотні листів.

Дивіться: Прощання із загиблим бійцем в зоні АТО Іваном Гутником-Залужним


Що робити і хто винен?

 

У них було все, та найбільше – правди. Вперше не боялися відкрито говорити про злочини Путіна, які подекуди страшніші за Другу світову. Справді, в чому різниця, якщо люди гинуть тисячами?

«Після мого виступу на похоронах, мені писали листи з усього світу. Один ветеран написав, що я — росіянин, мене теж звати Іван, я чув Вашу мову і вважаю — ми, ветерани, теж винні, допустивши, що на нашій землі виріс такий отруйний гриб, як президент Путін. Але вигнати його зараз важко, так як нас стало мало, а молодь він отруїв так, що на них майже немає надії», — згадує ветеран в коментарі «Цензор.нет».

Втім, дідусь не звинувачує росіян і не тримає ні на кого зла. Швидше накопичилось багато питань до «головного диктатора», як він позаочі називає господаря Кремля. Та чи будуть у того відповіді на них? Адже тримати удар у Гаазі значно легше, аніж поглянути в очі тому, хто втратив усе через війну. Найскладніше, звісно, мамі. Адже виховала його змалечку. І зараз досі не може змиритися із цим:

«Мені Бог дав прекрасного сина, я виховала його гідно. І зараз, що б я не робила, кажу собі так: а ось це б йому не сподобалося, а ось цьому Ваня був би дуже радий. Іванко колись часто примовляв, що, мама, мені тебе весь час не вистачає. А тепер виходить, що мені дуже не вистачає Вані», — із теплотою розповіла про хлопця вона.

 

Дивіться: Ветеран Іван Залужний втратив внука у війні на сході України

Джерело