Українці можуть залишитися без своїх квартир: що відбувається

Мільйони українських сімей мають всі шанси протягом кількох років опинитися на вулиці. Житловий фонд застарів, і якщо частину «хрущовок» ще можна врятувати капремонтом, то як мінімум 75 млн кв. метрів житла вже знаходиться в аварійному стані. Ні в державному, ні в місцевому бюджетах грошей на будівництво нових багатоповерхівок на всіх не вистачить. Врятувати ситуацію могли б приватні забудовники, а й вони за діючими умовами не згодні інвестувати гроші в знесення старих і будівництво нових будинків.

Як вирішують житлове питання в Україні і що загрожує мешканцям «хрущовок», пише «Обозреватель».

Ремонт старого і знесення дуже старого

Проблема застарілого житлового фонду актуальна для багатьох країн. В СРСР випустили цілі серії «хрущовок», які повинні були прослужити всього 40-60 років. У Польщі старі будинки капітально ремонтували і модернізували, в Німеччині зносили, а в Україні поки тільки почали гадати, як вирішувати проблему. А проблема тим часом стає все серйознішою. Тільки в Києві, за оцінками місцевої влади, в застарілих будинках мешкають більше 200 000 сімей. Ще пару років будинки стоятимуть, але в недалекому майбутньому жити в них буде відверто небезпечно.


Зносити будинки повинні цілими кварталами

У прийнятому 12 років тому законі про реконструкцію житлових кварталів передбачили, що українці в новому будинку можуть розраховувати на квартири площею на 50% більше старих. При цьому переселяти їх повинні відразу в уже зведений будинок в межах того ж кварталу. Ідея такої реконструкції проста. У хорошому районі недалеко від метро знаходиться застарілий житловий квартал. Приходить приватний інвестор, наприклад, великий забудовник, зносить старі триповерхівки, будує на їх місці 9-поверхівки, перші три поверхи віддає мешканцям старого будинку, а ще шість поверхів продає.

Але це не спрацювало. По-перше, щоб знести будинок, потрібно отримати дозволи всіх власників квартир. По-друге, профільне міністерство за 12 років так і не розробило типовий інвестиційний договір. Де-юре закон ухвалили, а де-факто він не працює.

«Навіть якщо один з мешканців або, скажімо, господар продуктового магазину на першому поверсі будинку буде проти, ні про яке оновлення не може бути й мови. Друга важлива проблема — це законодавча заборона на відселення мешканців на час реконструкції до резервного житловий фонд. Не кажучи вже про те, що сьогодні такого фонду просто не існує. Замість цього закон пропонує назавжди переселяти людей в інше житло, причому виключно в межах того ж кварталу, та ще й в квартири з не меншою кількістю кімнат — навіть при більшій площі», — розповідаючи ет прес-секретар корпорації «Укрбуд» Гліб Шемовнев.

У Конфедерації будівельників додають: забудовники, можливо, і зацікавилися б реконструкцій, але для цього, наприклад, потрібно створити пільги, наприклад, звільнити від участі в розвитку або від податку на прибуток.

У новому проекті закону про реконструкцію Міністерство регіонального розвитку, житлово-комунального господарства і будівництва пропонує змінити ряд норм. Так, «хрущовки» зноситимуть за згодою 75% квартир, а мешканців зможуть на час відселяти. Але і цих норм може виявитися недостатньо. Так, якщо в Україні приймуть нові будівельні норми, на одному гектарі зможуть розмістити не більше 450 осіб, також обмежать і максимальну поверховість будинку. В таких умовах, заявляють в «Укрбуд», проводити реконструкцію житлових кварталів буде складно.

Ремонтувати все, що можна

Серед тисяч «хрущовок» в Україні є і ті, які ще можна врятувати за допомогою капітального ремонту. За різними оцінками комплексна термомодернізація, утеплення, модернізація може продовжити життя будинку на 20-30 років. Тобто будинки, які пора зносити, наприклад, в 2025-му, після капітального ремонту можуть прослужити до 2050-го. У більшості великих міст працюють програми співфінансування, частина ремонту може оплатити місто, а на решту суми можна взяти пільговий кредит в державному банку. Щоправда, загальна вартість ремонту коливатиметься в межах 8-10 млн грн, а перед тим, як взяти кредит або отримати допомогу з бюджету міста, доведеться створити ОСББ.