Вибори до парламенту і новий президент: українці назвали фаворитів

З 5 по 21 лютого серед українців провели соціологічне опитування, в якому взяли участь 2043 респонденти зі 110 населенних пунктів. У дослідженні намагалися з’ясувати, які політичні партії пройшли б до парламенту, якби вибори в України проводилися б у найближчі вихідні.

Дослідження провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).

Головні результати: 

Якби вибори у парламент відбулися в кінці лютого цього року, до Верховної Ради пройшли б вісім політичних сил. Серед інших партій найбільшу підтримку отримала б ВО «Батьківщина» (22,5% серед тих, хто збирається голосувати і визначився). Далі за рівнем підтримки йде Радикальна партія Олега Ляшка (13,7%), далі «Опозиційний блок» (12,4%), партія «За життя»(10,3%), слідом у списку «Громадянська позиція» (9,4%), потім «БПП» (6,6%), далі «Самопоміч» (6%) і ВО «Свобода» (5,8%).

За результатами опитування українців, якби вибори Президента відбувалися в кінці лютого цього року, то в першому турі більше за всіх голосів (серед кандидатів у списку, переданих респонденту), отримала б Ю. Тимошенко (24,6% серед тих, хто збирається голосувати і визначився). Після неї йдуть – О. Ляшко (15,5%), А. Гриценко (12,5%), П. Порошенко (9,8%), Ю. Бойко (9,7%) і В. Рабінович (9,5%).

Електоральні настрої населення щодо виборів до Верховної Ради

Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в кінці лютого, то з усіх громадян України віком від 18 років –

  •  9,1%  проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
  •  5,6% – за Радикальну партію О. Ляшка,
  •  5% – за партію «Опозиційний блок»,
  •  4,2% – за партію «За життя»
  •  3,8% – за партію «Громадянська позиція»,
  •  2,7% – за партію «Блок Петра Порошенка»,
  •  2,4% – за партію «Об’єднання «Самопоміч»,
  •  2,3% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
  •  1,3% – за партію «УКРОП»,
  •  1% – за партію «Рух нових сил»,
  •  0,7% – за Аграрну партію,
  •  0,6% – за партію «Народний фронт»,
  •  0,5% – за Соціалістичну партію,
  •  за інші партії – загалом  1,4%,
  •  5% – викреслили б усі партії, зіпсували б бюлетень,
  • 16,7% – вирішили не брати участь у голосуванні,
  • 37% – не визначилися, за кого голосувати,
  • 0,9% – відмовилися відповідати на запитання.

Якщо розрахувати відсотки по відношенню до тих, хто визначився  (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині лютого), то отримаємо:

  • 22,5%  проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
  • 13,7% – за Радикальну партію О. Ляшка,
  • 12,4% – за партію «Опозиційний блок»,
  • 10,3% – за партію «За життя»
  •  9,4% – за партію «Громадянська позиція»
  •  6,6% – за партію «Блок Петра Порошенка»
  •  6% – за партію «Об’єднання «Самопоміч»
  •  5,8% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»
  •  3,1% – за партію «УКРОП»,
  •  2,4% – за партію «Рух нових сил»,
  •  1,7% – за Аграрну партію,
  •  1,5% – за партію «Народний фронт»,
  •  1,2% – за Соціалістичну партію,
  •  за інші партії – загалом  3,4%,

В таблиці нижче демонструється динаміка партійного рейтингу у період з вересня 2017 року і лютого 2018 року.

Динаміка рейтингу партій у вересні 2017 року – лютому 2018 року, % серед респондентів, які збираються голосувати і визначилися зі своїм вибором

Електоральні настрої населення щодо виборів Президента України

Якби вибори Президента України відбувалися в кінці лютого, то з усіх громадян України віком від 18 років –

  •  9,8% проголосували б за Юлію Тимошенко,
  •  6,2% – за Олега Ляшка,
  •  5% – за Анатолія Гриценка,
  •  3,9% – за Петра Порошенка,
  •  3,9% – за Юрія Бойка,
  •  3,8% – за Вадима Рабіновича,
  •  2% – за Андрія Садового,
  •  1,7% – за Володимира Гройсмана,
  •  1,5% – за Олега Тягнибока,
  •  0,3% – за Арсенія Яценюка,
  •  за інших кандидатів – загалом  1,9%,
  •  5,5% – викреслили б усіх кандидатів, зіпсували б бюлетень,
  • 15,2% – вирішили не брати участь у голосуванні,
  • 38,3% – не визначилися, за кого голосувати,
  • 1% – відмовилися відповідати на запитання.

Якщо розрахувати відсотки по відношенню до тих, хто визначився  (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині лютого), то отримаємо:

  •  24,6% проголосували б за Юлію Тимошенко,
  •  15,5% – за Олега Ляшка,
  •  12,5% – за Анатолія Гриценка,
  •   9,8% – за Петра Порошенка,
  •   9,7% – за Юрія Бойка,
  •   9,5% – за Вадима Рабіновича,
  •   4,9% – за Андрія Садового,
  •   4,2% – за Володимира Гройсмана,
  •   3,8% – за Олега Тягнибока,
  •   0,6% – за Арсенія Яценюка,
  •  за інших кандидатів – загалом  4,9%.

В таблиці нижче наводиться динаміка кандидатського рейтингу у період з вересня 2017 року і до лютого 2018 року.

Динаміка рейтингу кандидатів у вересні 2017 року – лютому 2018 року, % серед респондентів, які збираються голосувати і визначилися зі своїм вибором

Думки жителів України щодо того, хто стане наступним Президентом

На запитання «Хто, на Вашу думку, стане наступним Президентом України?» відповіді респондентів розподілилися таким чином:

  • 9,4% назвали Юлію Тимошенко,
  • 8,2% – Петра Порошенка,
  • 2,7% – Олега Ляшка,
  • 2,4% – Вадима Рабіновича,
  • 2,3% – Юрія Бойка,
  • 1,9% – Анатолія Гриценка,
  • 1,7% – Володимира Гройсмана,
  •  0,8% – Андрія Садового,
  •  0,8% – Олега Тягнибока,
  •  0,3% – Арсенія Яценюка,
  • інші варіанти загалом назвали 0,8%,
  • 65,6% – не визначилися зі своєю відповіддю,
  • 3,2% – відмовилися відповідати.

 

Генеральний директор КМІСу, В. Паніотто, прокоментував результати дослідження: «До тих пір, поки не пройшла реєстрація партій і кандидатів, будь-який список претендентів має право на існування, дуже часто політичні сили перевіряють електоральні можливості тих чи інших кандидатів навіть якщо вони ще не висловили своїх планів про участь у виборах. Тим часом, рейтинг того чи іншого кандидата залежить від того, скільки в списку кандидатів з того ж електорального поля, чим їх більше, тим менше рейтинг кожного з кандидатів. Наприклад, якщо в списку до питання «Хто, на Вашу думку, стане наступним Президентом України?» не було б Гройсмана і з 1.7% голосів, отриманих Гройсманом, 1.3% перейшли б до Порошенка, то він би в отриманих результатах виявився на першому, а не на другому місці. Тому зараз, до реєстрації списків кандидатів, всі отримані дані про рейтинги умовні і залежать від списку, запропонованого респондентам».

Джерело